Син  обрав  навчання  заочно.  Але  щось  я  не  розумію  сучасне  заочне  навчання. Коли я так  вчилася більше 25 років  тому, то в нас установча сесія була  в  вересні, зимова - в січні,  літня -  в  червні. 

   У  сина  на  біофаку  щось  з  графіком  не  так.  Установча  сесія  була  наприкінці  вересня.  Вже  через  півтора  місяця -  з  середини листопада  починалася  зимова  сесія.  Контрольні  роботи (п'ять  за  кількістю)  треба  було  здати  до  кінця  жовтня -  тобто  зробити  за  місяць.

   Отже  це  було  тяжко.  Особливо  з  задачами  з  хімії.  Треба  було  ще  теми  самостійно  опра ... Читати далі »

Категорія: Про життя | Переглядів: 340 | Додав: Niki | Дата: 29.11.2015 | Коментарі (0)

   Майже  два  з  половиною  місяця  не  могла  писати  на  своєму  сайті.  Були  кілька  різних  причин:

  • Початок  навчального  року  завжди  напружений  для  вчителів. А  коли  ти  ще  керівник  шкільної  МК  та  Районного  МО,  то  планів  потрібно  написати  ще  більше. Писати  на сайті  часу  немає.
  • А  потім  в  жовтні  школа  готувалася  до  атестації, яка  почалася десь  з  20  жовтня. Але  до  того  тижні  два-три  адміністрація  вимагала  від нас  купу  різних  звітів,  паперів.  Знов  не  до  сайту.
  • В  канікули  і  засідання  РМО  треба  провести,  і  до  семінару  в ... Читати далі »
Категорія: По сайту | Переглядів: 288 | Додав: Niki | Дата: 29.11.2015 | Коментарі (0)

    Це  вже  не  було  несподіванкою,  те,  що  він  пішов  з  життя  на  52-му  році.  З  початку  липня  ми  вже  знали  той  страшний  діагноз -  рак  на  останній  стадії.  Ми знали,  що  йому  залишалося  не  більше  чотирьох  місяців.  Він  не  знав, або не хотів  вірити.

   Ми  відвідували  його  і  в Іллічівську, і в його  сестри  Марини  в  Еметивці,  куди  вона  його  забирала  на  деякий  час.  Хоч  син  з  ним  ... Читати далі »

Категорія: Про життя | Переглядів: 350 | Додав: Niki | Дата: 29.10.2015 | Коментарі (0)

   Це  я  про  доньку  та  її хлопця  Колю.  Вони  вже  роки  два  живуть,  але  одружилися  зараз.  Після  невдалого  першого  одруження  доньки, яке  протривало трохи більше  року, але навіть  з  перервами, я  і  сама  була  за  те,  щоб  вона  не  поспішала. Краще  спробувати  пожити  разом  та  побачити, чи  дійсно  вони  підходять  один  одному  і  чи  є  сильні  почуття.

   Почуття  дійсно  є,  але&n ... Читати далі »

Категорія: Про життя | Переглядів: 328 | Додав: Niki | Дата: 28.08.2015 | Коментарі (0)

   Нарешті  можна  заспокоїтися -  діти  поступили, куди  хотіли.

   Син  став  студентом-заочником на  біологічному  факультеті.  Потрапив  на  бюджет.  Він  отримав  і  бюджетне  місце  на  стаціонарі,  але  не  захотів. Я  його  зрозуміла.

   Донька  після  4-го  курсу  педагогічного  університету  поступила  на  спеціаліста, також  заочно.  Там  бюджетних  місць  не  було.  На  стаціонар  вона  й  не  захотіла, бо  дуже  дорого  з  Іллічівська  їздити  до  Одеси. Гроші  на  1-й  семе ... Читати далі »

Категорія: Про життя | Переглядів: 360 | Додав: Niki | Дата: 23.08.2015 | Коментарі (0)

   За  результатами  конкурсів  ЗНО  та  атестатів (більше  ЗНО)  мій  син  міг бути зарахований  на  бюджетні  місця  як  на  стаціонар,  так  і  на  заочне  навчання.  В  нього  був  єдиний  пріоритет -  біологія  в  нашому  університеті  ім. Мечнікова.

    Я  ще  намагалася  сьогодні  на  нього  вплинути,  щоб  вибрав  стаціонар, бо  там  кращі  умови,  щоб  займатися  наукою.  Бо  він  саме  цим  прагне  займатися.  І саме  на  це  він  здатний  найбільше. Але  він  обрав  заочне  навчання. І  я здалася.

   Він  в  мене  не  такий, як усі. Ще до школи  захопився  динозаврами, і я купувала  ... Читати далі »

Категорія: Про життя | Переглядів: 324 | Додав: Niki | Дата: 06.08.2015 | Коментарі (1)

  Раніше  мене  робота  вчителем  у  школі  повністю  задовольняла.  Завдяки  вчительській  діяльності  я, з одного  боку,  змогла  розвинути   в  себе  певні  якості, з іншого боку, ця робота давала  простір  для  творчих  проектів. Саме  завдяки  роботі  в  школі  я  спробувала  себе  і  в  шкільному  самоврядуванні,  і  трошки  як  журналіст  та  редактор,  і  навіть  просунутися  в  інформаційних  технологіях.  І  коли  іноді  виникали  в  мене  питання,  чи  не  хочу  я  кар'єрного  зростання,  наприклад, заступником  директора,  чи  директором, чи  методистом,  я  рішуче  відповідала  "ні",  бо  бачила  в  цих ... Читати далі »

Категорія: По взаємодії | Переглядів: 329 | Додав: Niki | Дата: 27.07.2015 | Коментарі (0)

    У  середу  поїхали  до  Іллічівська, щоб  син  побачився  з  батьком. Скільки  вони  не  спілкувалися  навіть не  скажу, може близько двох  років. Ще років  п'ять-шість  тому  якось  на  першому  весіллі  доньки  їм  вдалося  добре  поспілкуватися, що навіть з'явилася  надія, що  стосунки  між ними  владналися.  Але  через  пару  років  знов  все  погіршилося, коли  одного  разу  Саня  без  попередження  приїхав  на  його  день  народження. Отож  після  цього  батько  й  не  намагався  з  ним  спілкуватися.  А  останні  роки  два  взагалі  навіть  не  питав  про  сина.

   Але  тут  і  сестра  Сані  і ... Читати далі »

Категорія: Про життя | Переглядів: 333 | Додав: Niki | Дата: 16.07.2015 | Коментарі (0)

  В  мене  вже  досить  дорослі  діти,  але  вони   ще  не  отримали  повноцінної  вищої  освіти.  Я  не  вважаю  це  великим  горем. Я  сама  здобула  вищу  освіту, коли  мені  було  вже  32,  а  їх  батько  отримав  диплом  ще  пізніше -  у  37-38  років. Отже  не  важливо  коли,  важливо, щоб  вони  самі  обрали  спеціальність.

   І  мені  в  свій  час  було  нелегко  визначитися,  ким  я  хочу  бути  в  житті. В  педагогіку  пішла  в  23  роки, вчителем  стала  в  32  роки.  Мій  шлях -  від  технаря  до  вчителя. А зараз  тягне  знову до  технічних  справ  (з  ін ... Читати далі »

Категорія: Про життя | Переглядів: 450 | Додав: Niki | Дата: 15.07.2015 | Коментарі (0)

  Сьогодні  був  символічний  сон:

  Я  в  школі,  заклопотана  справами, та згадую, що біля школи  чекає  мій  перший  чоловік, і  що  час  зустрічі  вийшов. Я  виходжу, бачу  його,  але  він  вже  збирається  піти. І йде. І такий молодий, як  ми з  ним  познайомилися. З ранцем  або  рюкзаком. Я  щось  мала  йому  передати.

   І  я  починаю  його  кликати, щоб  зупинити,  але  якось тяжко кричати, та голос  хриплий. А  він  не  чує  та  йде далі. Рази  три-чотири  гукала, та не зупинила. Він вже  на  інший  бік  траси перейшов.  Хочу  й  сама  перебігти, сподіваючись, що  наздожену, але він десь  зникає. Мабуть вже сів  в  автобус. Або просто розчинився. Бо біля ... Читати далі »

Категорія: Про життя | Переглядів: 372 | Додав: Niki | Дата: 12.07.2015 | Коментарі (0)

1 2 »