Для  чого  мені  саме  цей  сайт?

  В  минулому  навчальному  році  в  мене  найбільше  працювали  сайти  для  учнів  Віркабіст-7 та  Віркабіст-8,  тобто ті, що  були  для  учнів  7-х  та  8-х  класів.  Саме  там  я  для  них  розміщувала  матеріали  з  уроків та  пояснення  домашнього  навчання.

   В  мене  був  сайт  і  загальний  Віркабіст,  як  віртуальний  кабінет  історії  для  всієї  кафедри.  Але  він  працював  на  10%  від  запланованого  на  нього  призначення.  Чому  так  мало:

• По-перше,  мені  не  вистачало  на  нього  часу;
• По-друге (хоча  може  саме  це  і  по-перше), не було  сенсу, бо  вчителі,  для  яких  він  був  призначений,  нехтували  ним  і  на  нього  не  заходили.

  А  я  вже  давно  за  собою  помічаю,  що  не  можу  примусити  себе  працювати  над  тими  сайтами,  якими  не  користуються  ті, на  яких  вони  були  розраховані.

  Саме  тим  і  пояснюється,  чому  учнівські  сайти  майже  рік  працювали  дуже  плідно -  бо  учні  все  ж  таки (хай  не  всі  100%  учнів, але)  ними  користувалися.

Але  я  до  чого  це  веду:  я  хочу  пояснити,  навіщо  мені  ще  один  сайт. Віркабіст -  це  все  ж  таки  сайт  загальний -  для  кафедри.  І  ще  є  надія,  що  він  запрацює  як  віртуальний  кабінет  кафедри  для  вчителів. 

   Мені  ж  не  вистачало  саме  власного  вчительського  сайту,  де  я  можу  свої  враження  від  впроваджень  інновацій  та  своєї  самоосвіти  писати,  щось  аналізувати.  Такий  сайт  (мій  особистий  вчительський)  мені  конче  необхідний,  особливо  напередодні  атестації.  Бо  зараз  це  навіть  стає  вимогою  для  вчителя  вищої  категорії  -  мати  власний  сайт-портфоліо.  Тут  можна  показати  свою  результативність  та  досягнення.

  Але  що  мене  все ж  таки  стримало  в  минулому  році  від  створення  особистого  вчительського  сайту  для  себе -  саме наявність  такого  сайту  в  мене. Так.  В  мене  вже  був  такий  сайт -  один  з  перших  моїх  сайтів,  створений  ще  в  2008  році.  Отож  минулого  року  я  себе  зупинила,  не  дозволивши  утворити  новий  сайт.  Я  намагалася  реанімувати  той  старий  сайт:  змінила  дизайн,  структуру.  Але  це  не  допомогло.  Все  ж  таки  є  в  мене  такий  недолік -  я  не  можу  повертатися  до  старих  проектів,  які  кинула  кілька  років  тому.  Мені  легше  нове  створити  і  розпочати,  ніж  старе  відродити.  За  майже  рік  я  написала  в  старому  сайті  лише  1  чи  2  статті.  І  все...

   Крім  того,  багато  що  змінилося  за  7  років.  Це  пройшов  уранівський  цикл,  отже -  ціла  епоха.  В  наше  ХХІ  століття -  це  багато.  Він створювався  як  проект для веб 1.0, а зараз Веб 2.0  (інші  умови). І  призначення  трошки інше, хоча  в  чомусь  і  повернення  до  початку.  Як  спіраль.

  Спочатку  він  був  багатофункціональний. Потім  я  обмежила  його  призначення, створивши  багато окремих сайтів: сайт для учнів з історії, сайт для класу, сайт для  вчителів  по  ІКТ,  особистий  сайт-щоденник.  Навіть  хотіла  ще  окремий  сайт  з  самоосвіти.  А  зараз  знову  повертаюся  до  деякої  універсальності.  Ні,  він  не  буде  для  учнів  з  предмету  (там  є  віркабісти).  Він  не  буде  для  кафедри.  Але  самоосвіта,  методична  робота,  портфоліо,  особисті  ставлення  до  світу  і  до  людей -  це  я  хочу  в  ньому  знов  об'єднати.

  А  до  старого  і  самого  першого  свого  сайту   я  вже  не  зможу  повернутися.  Там  навіть  його  адреса  мене  вже  ніяк  не  влаштовує -  довга  та  на  ru.  Отже  для  себе  я  вже  визначилася -  для  чого  мені  цей  сайт  і  чому  потрібен  новий,  а  не  старий.  Сподіваюсь, що  і  іншим  це  стало  зрозумілим.